Історія

 1 History

Час створення металургійного факультету у Київському політехнічному інституті припадає на суворі роки другої світової війни. Саме у цей час Всесоюзний комітет із справ Вищої школи при Раді Народних комісарів СРСР 7 жовтня 1944 року видав наказ “Про створення металургійного факультету у Київському політехнічному інституті”. Ідею створення металургійного факультету, який би готував висококваліфікованих спеціалістів інженерів - металургів і металознавців для відновлення та розвитку металургійної та машинобудівної промисловості, активно підтримували президент АН УРСР О.О.Богомолець та академік СРСР І.П.Бардін,
Назва МЕТАЛУРГІЙНОГО факультету, що був заснований в 1944 році, змінювалась на:
МЕХАНІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ – 1962–1973 роки
ФІЗИКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ – 1973–1975 роки
ІНЖЕНЕРНО-ФІЗИЧНИЙ –  з 1975 року

vashenko 

Заслужений діяч науки і техніки УРСР;
професор, доктор технічних наук

Костянтин Ілліч Ващенко

Організатор і перший декан металургійного факультету Київського політехнічного інституту (1944–1959); видатний педагог і вчений-новатор, ливарник зі світовим ім’ям; заслужений діяч науки і техніки УРСР; професор, доктор технічних наук; завідувач кафедри „Ливарне виробництво чорних і кольорових металів” (1944–1974 р.р.); організатор і голова Вченої ради по захисту кандидатських дисертацій, відомий науковий фахівець в області досліджень природи рідкого стану металів і сплавів; взаємодії рідкого металу з формою; процесів модифікування та рафінування чавунів, сталей і кольорових сплавів; розробки зносостійких та жаростійких високолегованих сталей і сплавів; отримання біметалевих виливок. Організатор науково-дослідної лабораторії при кафедрі, яка співпрацювала з МІНБУДДОРМАШем і МІНТЯЖМАШем СРСР.
Маючи великий практичний досвід, він приділяв значну увагу створенню працездатного колективу факультету і кафедри, вихованню інженерних і наукових кадрів, якісному проведенню навчального процесу, підбору і підготовці талановитих студентів для наукової роботи на факультеті і в академічних інститутах. Він підготував понад 70 кандидатів технічних наук і 6 докторів технічних наук.
За підготовку наукових і інженерних кадрів для Болгарії, Куби, Польщі, Румунії, Угорщини і інших країн К.І.Ващенко нагороджений МІНВУЗом СРСР Грамотою пошани.
За визначну діяльність в області науки і техніки та підготовку спеціалістів К.І.Ващенко нагороджений орденом Леніна, орденом „Червона зірка”, двома орденами Трудового Червоного Прапору, орденом Дружби народів; медалями: „Ветеран праці”, „За доблесну працю”, „Тридцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 р.р.”, „За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні”.

 chizsikiy

професор, кандидат технічних наук

Анатолій Федотович Чижський

Декан металургійного (1959–1962 р.р.) та механіко-технологічного факультету (1962–1972 р.р.); ветеран Великої Вітчизняної війни, професор, кандидат технічних наук; відомий фахівець з теорії та практики сушки, теплової роботи та проектування нагрівальних печей; голова підсекції „Будівельні матеріали” Всесоюзної наукової ради по проблемі „Масо- і теплопередача в технологічних процесах” при Раді Міністрів СРСР”; член секції теплових процесів у високотемпературних апаратах і конструкціях Ради теплофізики АН СРСР; автор 2 підручників, 2 монографій, більш ніж 30 наукових статей, 3 авторських свідоцтва на винаходи.
Видатний педагог, у якого було мало диктату, а більше серця і душі, у якого було чому навчитися викладачам і студентам. За бездоганну роботу Указом Президії Верховної Ради СРСР нагороджений медаллю „За трудовую доблесть”.Декан механіко-технологічного (1972-1973 р. р.), фізико-технологічного (1973-1975 р.р.), інженерно-фізичного (1975-1988 р. р.) факультету. В 1975 р. фізико-технологічний факультет було перейменовано в інженерно-фізичний за його ініціативою та при підтримці Вченої ради факультету і ректора КПІ член-кореспондента АН УРСР Г.І.Денисенка. Член-кореспондент НАН України, заслужений працівник вищої школи України, професор, доктор технічних наук, заслужений професор НТУУ „КПІ”, викладач-дослідник НТУУ „КПІ”; голова комісії „Кольорові метали” при науковій раді АН СРСР; член президії Асоціації з металургійної освіти України, заступник голови методичної комісії з металургії і матеріалознавства при Міністерстві освіти і науки України; організатор і завідувач кафедри „Фізико-хімічні основи технології металів”; ініціатор відкриття вперше в світі спеціальності „Спеціальна металургія”; член редколегії 3-х наукових журналів; голова Вченої ради по захисту кандидатських дисертацій; відомий науковий фахівець в області  масоперенесення газів в бінарних та багатокомпозиційних металургійних системах; електрофізичній обробці сплавів; електрошлаковій технології; маловідходних технологій; водневій енергетиці; автор 9 підручників, монографій і довідника, 34 авторських свідоцтва та патентів на винаходи, понад 640 статей в наукових журналах та більш ніж 100 доповідей на наукових конференціях; під його керівництвом і за допомогою підготовлено понад 120 інженерів, 22 магістри, 20 кандидатів технічних наук, 9 докторів технічних наук.

   chernega

Член-кореспондент НАН України,
заслужений працівник вищої школи України,
професор, доктор технічних наук,
заслужений професор НТУУ „КПІ”,
викладач-дослідник НТУУ „КПІ”

Дмитро Федорович Чернега

Ним зроблено вагомий внесок в розвиток навчальних планів і методичної роботи факультету і кафедри; під його керівництвом розроблено техніко-економічне обґрунтування, проведено проектування та будівництво навчально-лабораторного корпусу №9, капітальний ремонт гуртожитку №10.

За багаторічну сумлінну працю, значний внесок в підготовку висококваліфікованих спеціалістів, плідну науково-педагогічну діяльність Указом Президента України нагороджений орденом „За заслуги ІІІ ступеня”.

Декан інженерно-фізичного факультету (1988–2000 р. р.) заслужений працівник народної освіти України, професор, доктор технічних наук, завідувач кафедри „Ливарне виробництво чорних та кольорових металів” (1991–2000 р. р.); організатор підготовки спеціалістів в області художнього  литва та лабораторії „Художнє литво”, був заступником голови науково-методичної комісії Міністерства освіти і науки України з металургії, головою ради з захисту кандидатських дисертацій на факультеті; вчений-ливарник, визнаний фахівець в розробці екологічно чистих формувальних і стрижневих сумішей, формоутворення виливків із чавуну та сталі методами зовнішньої дії на метал і форму, автор більш ніж 200 наукових праць, 4 патентів на винаходи України і Росії. Під його керівництвом захищено 3 кандидатські дисертації.

Декан інженерно-фізичного факультету (2001-2005 р.р.); проректор КПІ з наукової роботи (1974-1988 р.р.); організатор та науковий керівник науково-дослідної лабораторії „Керування якістю металів і сплавів”; заслужений працівник народної освіти України, заслужений діяч науки і техніки України; професор, доктор технічних наук; заслужений професор НТУУ „КПІ”; завідувач кафедри „Металознавство, обладнання та технологія термічної обробки металів” (1988-2005 р.р.); академік Української академії наук національного прогресу; голова експертної Ради з матеріалознавства при Державній акредитаційній комісії України, голова комісії з інженерного матеріалознавства науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України; провідний вчений в галузі комплексного дослідження поведінки домішок у процесі плавки, рафінування та кристалізації металів і сплавів, автор 3 монографій, більш ніж 130 наукових праць та винаходів; ініціатор створення Асоціації, до складу якої входять металознавчи інститути НАН України і кафедри ІФФ; під його керівництвом захищено 7 кандидатських дисертацій; за сумлінну працю нагороджений орденом „Знак пошани”.

 somik

Заслужений працівник народної освіти
України,
професор, доктор технічних наук

Аркадій Павлович Сьомик

Декан інженерно-фізичного факультету з жовтня 2007 року, Член-кореспондент НАН України, професор, доктор технічних наук, завідувач кафедри „Високотемпературні матеріали та порошкова металургія” член бюро Асоціації металознавців України, член двох спеціалізованих Вчених рад по захисту дисертаційних робіт; відомий фахівець з теорії та практики виготовлення монокристалів та композиційних матеріалів підвищеної чистоти і міцності, автор більше 140 наукових праць, в тому числі 15 авторських свідоцтв та патентів на винаходи, під його керівництвом щорічно виконується 5 дипломних та 1 магістерська робота; підготував 1 кандидата технічний наук, зробив суттєвий внесок у оснащення факультету сучасним аналітичним та технологічним обладнанням.

Під його керівництвом створені лабораторії: „Вирощування монокристалів тугоплавких сполук”; „Механічні випробування порошкових і композиційних матеріалів”; „Електронно-променева обробка матеріалів”; „Металографічний аналіз”, „Електронно-зондові методи аналізу”; „Хімічний аналіз і масоспектроскопія”. Усі вони – випускники факультету, талановиті організатори, викладачі й науковці, які багато зусиль вклали й продовжують вносити у розвиток освіти й науки в Україні.

На сьогодні до складу факультету входять 5 кафедр, науково-дослідна лабораторія “Нові матеріали та технології у металургії”, загально-факультетська лабораторія обчислювальної техніки. Крім того, у складі кафедр діють науково-дослідні лабораторії: галузева лабораторія ливарного виробництва Міненерго України, НДЛ “ Управління якістю рідких металів і сплавів, навчально-наукова лабораторія електронних підручників з фізико-технічних дисциплін.
У навчальній, науковій та виховній роботі приймають участь 173 працівника факультету, у тому числі: 20 професорів, 37 доцентів, 5 старших викладачів, 14 асистентів, 51 особа учбово-допоміжного персоналу.

byalik

Заслужений працівник народної освіти України,
заслужений діяч науки і техніки України;
професор, доктор технічних наук;
заслужений професор НТУУ „КПІ”;

Олег Михайлович Бялік

За роки існування інженерно-фізичний факультет випустив понад 9000 тисяч фахівців - висококваліфікованих інженерних кадрів для металургії і багатьох галузей машинобудівного комплексу, сфери науки та освіти. Із загальної кількості випускників ІФФ близько 20 % працюють у наукових закладах Академії Наук, серед них 7 академіків та 14 чл.-кор. НАН України, 4 лауреати Ленінської премії, 16 – лауреатів Ради Міністрів СРСР, 45 лауреатів Державної премії України, більш, як 100 докторів і 400 кандидатів наук.
У 70-90 роках минулого сторіччя блискуча плеяда випускників ІФФ, які на той час стали академіками НАН України, очолила інститути: проблем матеріалознавства – В.І.Трефілов, газу – І.Н.Карп, металофізики – В.В.Немошкаленко, фізико-технологічний металів і сплавів – В.Л.Найдек. Згодом цим ученим присвоєно звання почесних докторів і професорів НТУУ “КПІ”.
За активну участь у науковій роботі в інститутах НАН України та високі показники у навчанні студентам відмінникам на факультеті призначають іменні стипендії: академіка В.І.Трефілова, академіка В.Н.Гріднєва, чл.-кор. Г.В.Самсонова, академіка І.П.Бардіна.
У підготовці спеціалістів активну участь приймали та приймають участь і видатні вчені АН України - академіки В.В.Немошкаленко, Г.С.Писаренко, А.П.Шпак, Б.І.Медовар, В.В.Скороход, В.Л.Найдек, І.М.Карп, П.С.Кислий, І.К.Походня; чл.-кор. Г.П.Борисов, Г.М.Григоренко, В.І.Дубодєлов, А.Г.Лесник, Ю.В.Мільман, В.Т.Черепін, С.О.Фірстов, С.П.Ошкадьоров, В.П.Бондаренко та багато інших, значна частина з яких є випускниками ІФФ.

Новою формою науково-навчального співробітництва з профільними інститутами НАН України , започаткованою з 2000 року, стала організація навчально-наукових Асоціацій “Матеріалознавство та спецелектрометалургія”, “Матеріалознавство й металургія” з інститутами електрозварювання ім. Є.О.Патона, проблем матеріалознавства ім. І.М.Францевича, надтвердих матеріалів ім. М.В.Бакуля, із фізико-технологічним інститутом металів і сплавів, фізики металів ім. Г.В.Курдюмова.

Loboda 

Член-кореспондент НАН України,
професор, доктор технічних наук

Петро Іванович Лобода

Широка плеяда талановитих інженерів – випускників ІФФ керувала та керує великими промисловими підприємствами та організаціями України та СНД. Серед них, М.А.Будагьянц – д.т.н., професор, депутат Верховної Ради України, директор Лутугінського комбінату прокатних валків, М.І.Бех – Генеральний директор АТ “КамАЗ”, консультант Уряду Росії з промислової політики, І.П.Романенко – генеральний директор ПО “Уралгидромаш”, А.А.Шокул – директор комбінату “Азовсталь”, А.А.Герасименко – комбінат “Запоріжсталь”, В.Г.Удовенко – Тагільський металургійний комбінат та інші.

Зараз на всіх курсах факультету навчається понад 1300 студентів. Високоякісна підготовка за п‘ятьма спеціальностями та 12 спеціалізаціями забезпечується сучасною матеріально-технічною базою кафедр та їх філій, самовідданою працею викладачів, науковців і учбово-допоміжного персоналу факультету.
Інженерно-фізичний факультет є базовим для науково-методичної комісії Міністерства освіти й науки України у напрямку “Інженерне матеріалознавство”.
Під час навчання студентська молодь має змогу отримати не лише певну спеціальність, а і проявити організаторські здібності та набути навичок керівників.
На інженерно-фізичному факультеті функціонує три студентські організації: Студентська рада ІФФ, Студентська рада гуртожитку №10 та Профбюро студентів, головною метою яких є створення належних умов для сумлінного навчання, гарного відпочинку студентів, а також покращення житлово-побутових умов у гуртожитку.
Постійно ведеться підготовка наукових кадрів в аспірантурі й докторантурі. На базі ІФФ уже багато років успішно діє спеціалізована вчена Рада із захисту кандидатських дисертацій.
Сьогодні ІФФ та його структурні підрозділи підтримують постійні зв‘язки із закордонними вищими навчальними закладами Польщі, Німеччини, Чехії, Болгарії, Китаю, країн СНД: Росії, Білорусії, Узбекистану, Таджикистану, в рамках обміну науково-технічною, навчально-методичною інформацією, спільної участі у міжнародних наукових конференціях, семінарах, наукових проектах.
У 2003 році за участю ІФФ створено Спільний українсько-німецький факультет машинобудування НТУУ “КПІ” та університету ім. Отто-фон-Геріке, м. Магдебург, Німеччина, у якому задіяні ще 2 структурних підрозділи НТУУ «КПІ»: механіко-машинобудівний інститут та зварювальний факультет.
Інженерно-фізичний факультет НТУУ “КПІ” є провідним не тільки в наший країні, а й за її межами. У галузі металургії та фізичного матеріалознавства, він займає одне з чільних місць у питаннях прискорення науково-технічного прогресу в Україні та інтеграції держави у світову наукову й освітянську спільноту.

 

Будівництво і оснащення навчально-лабораторного корпусу інженерно-фізичного факультету

 12 iff

За ініціативою ректорату Київського політехнічного інституту Кабінет Міністрів  УРСР в 1975 р. затвердив технічний проект розширення КПІ.
Починаючи з 1975 року на території КПІ і прилеглих до неї земельних ділянок було споруджено і упорядковано 10 навчально-лабораторних корпусів, бібліотека наявністю 3 млн.книг з 10 читальними залами і 1000 робочих місць; центр культури і мистецтв з актовим залом майже на 1700 посадочних місць, спортивний комплекс; 9 гуртожитків; інститутську їдальню; 5 багатоповерхових будинків для співробітників КПІ, дитячий комбінат, торгово-побутовий центр студентського містечка.

11 iff
Будівництво навчально-лабораторного корпусу №9 було спричинено необхідністю розмістити  всі підрозділи інженерно-фізичного факультету в одному приміщенні, що надало можливість більш мобільно організувати навчальний та науковий процеси.
Ініціатором будівництва навчально-лабораторного корпусу ІФФ був декан факультету професор Д.Ф.Чернега, який поставив перед собою задачу розмістити всі підрозділи, які займали площі в корпусах №1,4,5,6,16,22 в одній будівлі. На факультеті була створена ініціативна група під керівництвом старшого викладача М.І.Прилуцького, яка розробила техніко-економічне обґрунтування будівництва корпусу, яке було затверджено ГІПРОВУЗом СРСР. Проектування корпусу було виконано КиївЗНДІЕПом(м.Київ) під керівництвом головного архітектора комплексу КПІ В.В.Лиховода, проректорів КПІ В.Д.Сидоренка і Є.А.Назаренка та головного архітектора проекту О.С.Зикова. Технологічна частина проекту була виконана ГІПРОВУЗом СРСР (м.Москва).
Навчально-лабораторний корпус відповідає всім нормам та вимогам, які забезпечують функціонування навчального і науково-дослідного процесів, має висотну семиповерхову частину з цокольним та технічними поверхами та трьома триповерховими прибудовами, у плані складної конфігурації і загальною площею приміщень 10752,8 м2.
Будівництво корпусу було виконано БУ-36  треста „Київміськбуд” №2 під керівництвом головного інженера Ільковича Б.О. Початок будівництва 1985 р. кінець грудень 1988 р.
В будівництві активну участь приймали всі співробітники та студенти інженерно-фізичного факультету.
Згідно листа Мінвузу УРСР в корпусі не передбачалось проектування аудиторного фонду. Була виконана велика робота деканом ІФФ професором Д.Ф.Чернегою та старшим викладачем М.І.Прилуцьким  з отримання дозволу на внесення змін до технічного проекту в Міністерстві будівництва СРСР на проектування аудиторій, що дозволило отримати чудові аудиторії для проведення лекцій і практичних занять.

10 iff