Час створення металургійного факультету у Київському політехнічному інституті припадає на суворі роки Великої вітчизняної війни. Саме у цей час Всесоюзний комітет із справ Вищої школи при Раді Народних комісарів СРСР 7 жовтня 1944 року видав наказ “Про створення металургійного факультету у Київському політехнічному інституті”. Ідею створення металургійного факультету, який би готував висококваліфікованих спеціалістів інженерів - металургів і металознавців для відновлення та розвитку металургійної та машинобудівної промисловості, активно підтримували президент АН УРСР О.О.Богомолець та академік СРСР І.П Бардін,

Організатором підготовки інженерів-металургів і беззмінним керівником кафедри металургії на протязі чверті століття був видатний вчений металург Василь Петрович Іжевський (1863-1926 рр.), який працював у КПІ з 1899 року. В.П. Іжевський завжди казав студентам, які закінчували інститут : “Вчитися необхідно усе життя, але учнем бути – як можливо менше.“ Ці чудові слова не втратили актуальності і сьогодні.

Випускниками школи металургів В.П. Іжевського є видатні інженери і вчені, у тому числі віце-президент Академії Наук СРСР І.П. Бардін (1883 – 1960 рр.) академік М.П. Чижевський (1873-1952 рр.), професор І.А. Фещенко-Чопівський, член-кореспондент АН України В.Ю. Васильєв (1890-1956 рр.), який очолив кафедру металургії у 1926 році після смерті професора В.П. Іжевського.

Серед випускників кафедри металургії, коли її очолював проф. В.Ю. Васильєв багато відомих учених та професорів: М.Ф. Олексієнко, К.І. Ващенко, С.Н. Карамзін, В.П. Машовець, Ф.М. Шамрай, П.А. Епік, відомих керівників підприємств і організацій: Р.В. Белан - очолював Кузнецький металургійний комбінат, П.Н. Кушнір і І.В. Остапчук - працювали в різні часи директорами Українського інституту металів, В.А. Коваль був міністром вищої та середньої освіти України та інші.З початком Великої Вітчизняної війни Київський політехнічний інститут евакуйоване до Ташкента, де він увійшов до складу Середньоазіатського індустріального інституту (САІІ).

Під керівництвом проф. В.Ю.Васильєва та за активною участю доц. К.І.Ващенка в КПІ було створено громадське бюро з проектування першого металургійного заводу в Узбекистані, який почав діяти вже у 1944 р. Узбекистан одержав власну металургійну базу.

Металургійний факультет, створений у грудні 1944 року, включав кафедри:

- металургія сталі й промислові печі – академік М.М.Доброхотов;

- металургія чавуну – член-кореспондент АН України В.Ю.Васильєв;

- металознавство та термічна обробка – академік В.М.Свєчников;

- ливарне виробництво чорних та кольорових металів – завідувач кафедри к.т.н., доцент Ващенко К.І.;

Важко переоцінити внесок у становлення і подальший розвиток металургійної освіти у КПІ та у державі в цілому заслуженого діяча науки й техніки УРСР, д.т.н., професора Костянтина Ілліча Ващенка. Завідувачем кафедрою К.І.Ващенко пропрацював 30 років (1944-1974). За цей час він підготував вісьмох докторів і більш ніж 80 кандидатів технічних наук, самостійно або разом із своїми учнями опублікував понад 450 наукових праць.

Професор М.М.Доброхотов (1889-1963) – засновник і завідувач кафедри металургії сталі і промислових печей у 1945-1949 роках. Розроблена ним теорія промислових печей сприяла подальшому розвиткові металургійної техніки, поліпшенню технології виплавки сталі у мартенівських печах.

Наступний етап розвитку кафедри металургії і промислових печей пов‘язаний з іменами професорів Володимира Івановича Явойського (1910-1988) та Валентина Степановича Кочо (1913-1990). В.І.Явойський був одним із засновників вітчизняної теорії металургійних процесів. Він завідував кафедрою з 1950 по 1956 рік.

З 1956 по 1958 роки кафедрою “Металургія сталі й промислові печі” завідував В.С.Кочо – відомий спеціаліст у газопічній теплотехніці й автоматизації сталеплавильного й прокатного виробництва.

Кафедрою металургії чавуну з 1956 по 1961 роках завідував професор Олексій Олексійович Сигов (1903-1983). Автор понад 100 наукових робіт із проблем агломераційного та доменного виробництва, переробки нікелевих і хромистих руд, приймав активну участь у розробці технології й отримання ферохрому у доменних печах.

В.М.Свєчніков (1891-1981) з успіхом очолювати кафедру металознавства у КПІ. Під його керівництвом розроблена нова галузь металознавства – фізико-хімічний аналіз тугоплавких та рідких металів. Серед його учнів такі визнані вчені як академіки АН УРСР В.Н.Гриднєв,К.Ф. Стародуб, Б.А.Мовчан.

З 1962 до 1973 року факультет існував під назвою механіко-технологічний. З 1973 по 1975 роки факультет відомий як фізико-технологічний, з 1975 і по теперішній час – як інженерно-фізичний.

Великий внесок у розвиток факультету зробили його декани, продовжувачі справи фундаторів факультету.

Анатолій Федотович Чижський (1910-1974), який працював з 1959 по 1972 рік. Особистість високого інтелекту з надзвичайно чуйним відношенням до студентів та співробітників. Численні вихованці факультету із вдячністю зберігають у серці його ім‘я.

Дмитро Федорович Чернега, нині член-кореспондент НАН України, очолював факультет з 1972 по 1988 рік. Саме в ці роки була проведена величезна організаційна й практична робота з будівництва сучасного корпусу ІФФ із зручними аудиторіями для навчання студентів і роботи науково-викладацького складу .

У 1988 - 2000 роках деканом факультету був доктор технічних наук, проф. Аркадій Павлович Сьомик, діяльність якого припадає на роки перебудови й становлення України як самостійної держави.

Аркадій Павлович був заступником голови науково-методичної комісії Міністерства освіти й науки України з металургії. За видатні досягнення у галузі вищої освіти у 1998 році наказом Президента України А.П.Сьомику було присвоєне почесне звання “Заслужений працівник народної освіти України”. Радою НТУУ “КПІ” затверджено йменну стипендію професора Сьомика А.П.

З 2001 по 2005 рік ІФФ очолював Олег Михайлович Бялік, “Заслужений діяч науки й техніки України”, “Заслужений працівник народної освіти України”.

Сьогодні факультетом керує доктор технічних наук професор Петро Іванович Лобода.

Усі вони – випускники факультету, талановиті організатори, викладачі й науковці, які багато зусиль вклали й продовжують вносити у розвиток освіти й науки в Україні.

На сьогодні до складу факультету входять 5 кафедр, науково-дослідна лабораторія “Нові матеріали та технології у металургії”, загально-факультетська лабораторія обчислювальної техніки. Крім того, у складі кафедр діють науково-дослідні лабораторії: галузева лабораторія ливарного виробництва Міненерго України, НДЛ “ Управління якістю рідких металів і сплавів, навчально-наукова лабораторія електронних підручників з фізико-технічних дисциплін.

У навчальній, науковій та виховній роботі приймають участь 173 працівника факультету, у тому числі: 20 професорів, 37 доцентів, 5 старших викладачів, 14 асистентів, 51 особа учбово-допоміжного персоналу.

За роки існування інженерно-фізичний факультет випустив понад 7000 тисяч фахівців - висококваліфікованих інженерних кадрів для металургії і багатьох галузей машинобудівного комплексу, сфери науки та освіти. Із загальної кількості випускників ІФФ близько 20 % працюють у наукових закладах Академії Наук, серед них 7 академіків та 14 чл.-кор. НАН України, 4 лауреати Ленінської премії, 16 – лауреатів Ради Міністрів СРСР, 45 лауреатів Державної премії України, більш, як 100 докторів і 400 кандидатів наук.

У 70-90 роках минулого сторіччя блискуча плеяда випускників ІФФ, які на той час стали академіками НАН України, очолила інститути: проблем матеріалознавства – В.І.Трефілов, газу – І.Н.Карп, металофізики – В.В.Немошкаленко, фізико-технологічний металів і сплавів – В.Л.Найдек. Згодом цим ученим присвоєно звання почесних докторів і професорів НТУУ “КПІ”.

За активну участь у науковій роботі в інститутах НАН України та високі показники у навчанні студентам відмінникам на факультеті призначають іменні стипендії: академіка В.І.Трефілова, академіка В.Н.Гріднєва, чл.-кор. Г.В.Самсонова, академіка І.П.Бардіна.

У підготовці спеціалістів активну участь приймали та приймають участь і видатні вчені АН України - академіки В.В.Немошкаленко, Г.С.Писаренко, А.П.Шпак, Б.І.Медовар, В.В.Скороход, В.Л.Найдек, І.М.Карп, П.С.Кислий, І.К.Походня; чл.-кор. Г.П.Борисов, Г.М.Григоренко, В.І.Дубодєлов, А.Г.Лесник, Ю.В.Мільман, В.Т.Черепін, С.О.Фірстов, С.П.Ошкадьоров, В.П.Бондаренко та багато інших, значна частина з яких є випускниками ІФФ.

Новою формою науково-навчального співробітництва з профільними інститутами НАН України , започаткованою з 2000 року, стала організація навчально-наукових Асоціацій “Матеріалознавство та спецелектрометалургія”, “Матеріалознавство й металургія” з інститутами електрозварювання ім. Є.О.Патона, проблем матеріалознавства ім. І.М.Францевича, надтвердих матеріалів ім. М.В.Бакуля, із фізико-технологічним інститутом металів і сплавів, фізики металів ім. Г.В.Курдюмова.

Широка плеяда талановитих інженерів – випускників ІФФ керувала та керує великими промисловими підприємствами та організаціями України та СНД. Серед них, М.А.Будагьянц – д.т.н., професор, депутат Верховної Ради України, директор Лутугінського комбінату прокатних валків, М.І.Бех – Генеральний директор АТ “КамАЗ”, консультант Уряду Росії з промислової політики, І.П.Романенко – генеральний директор ПО “Уралгидромаш”, А.А.Шокул – директор комбінату “Азовсталь”, А.А.Герасименко – комбінат “Запоріжсталь”, В.Г.Удовенко – Тагільський металургійний комбінат та інші.

Зараз на всіх курсах факультету навчається понад 1300 студентів. Високоякісна підготовка за п‘ятьма спеціальностями та 12 спеціалізаціями забезпечується сучасною матеріально-технічною базою кафедр та їх філій, самовідданою працею викладачів, науковців і учбово-допоміжного персоналу факультету.

Інженерно-фізичний факультет є базовим для науково-методичної комісії Міністерства освіти й науки України у напрямку “Інженерне матеріалознавство”.

Під час навчання студентська молодь має змогу отримати не лише певну спеціальність, а і проявити організаторські здібності та набути навичок керівників.

На інженерно-фізичному факультеті функціонує три студентські організації: Студентська рада ІФФ, Студентська рада гуртожитку №10 та Профбюро студентів, головною метою яких є створення належних умов для сумлінного навчання, гарного відпочинку студентів, а також покращення житлово-побутових умов у гуртожитку.

Постійно ведеться підготовка наукових кадрів в аспірантурі й докторантурі. На базі ІФФ уже багато років успішно діє спеціалізована вчена Рада із захисту кандидатських дисертацій.

Сьогодні ІФФ та його структурні підрозділи підтримують постійні зв‘язки із закордонними вищими навчальними закладами Польщі, Німеччини, Чехії, Болгарії, Китаю, країн СНД: Росії, Білорусії, Узбекистану, Таджикистану, в рамках обміну науково-технічною, навчально-методичною інформацією, спільної участі у міжнародних наукових конференціях, семінарах, наукових проектах.

У 2003 році за участю ІФФ створено Спільний українсько-німецький факультет машинобудування НТУУ “КПІ” та університету ім. Отто-фон-Геріке, м. Магдебург, Німеччина, у якому задіяні ще 2 структурних підрозділи НТУУ «КПІ»: механіко-машинобудівний інститут та зварювальний факультет.

Інженерно-фізичний факультет НТУУ “КПІ” є провідним не тільки в наший країні, а й за її межами. У галузі металургії та фізичного матеріалознавства, він займає одне з чільних місць у питаннях прискорення науково-технічного прогресу в Україні та інтеграції держави у світову наукову й освітянську спільноту.