16 червня професор Massimiliano BESTETTI http://www.chem.polimi.it/pe…/faculty/massimiliano-bestetti/прочитав лекцію для студентів та викладачів на тему "Contribution to the study of uniform corrosion by means of the maximum entropy production rate principle". Всі бажаючі можуть ознайомитися з презентацією.
Випускник кафедри високотемпературних матеріалів та порошкової металургії ІФФ 1984 р. та аспірантури кафедри загальної хімії ХТФ 1987р., доктор технічних наук, засновник та директор Інституту Нанотехнологій університету А. Дж. Дрекселя Юрій Георгійович Гогоці познайомив студентів, аспірантів, викладачів та гостей інженерно-фізичного факультету з роботою свого наукового центру, основними науковими розробками та матеріалами майбутнього. Видатний вчений відповів на питання аудиторії, запросив молодих вчених до співпраці, вступу до аспірантури та пообіцяв зробити зустрічі на ІФФ частішими.
08.06.17 в 101 ауд. 9 корп. о 13.00 год відбудеться лекція к.х.н., д.т.н., професора матеріалознавства Гогоці Юрія Георгійовича на тему: "Відкриття нових матеріалів і технології майбутнього".
Доповідь буде присвячена новим двовимірним матеріалам - карбідам і нітридам перехідних металів (MXenes) та історії їх відкриття. Також будуть розглянуті теоретично передбачені й експериментально визначені властивості цих матеріалів, їх використання для очищення води та в областях зберігання електричної енергії й електронних текстилей. Максени вже обігнали графен за багатьма характеристиками і знаходяться на стадії впровадження у виробництво. Доповідач також розповість про науку і освіту в США, міжнародне співробітництво та роль нових матеріалів в розвитку сучасних і футуристичних технологій.
Гогоці Юрій Георгійович, к.х.н., д.т.н.; з 2000 року - професор матеріалознавства, заслужений професор Університету Дрекселя, з 2003 року - засновник і директор Інституту наноматеріалів Університету А.Дж. Дрекселя, США. Він один з редакторів ACS Nano і член ради директорів Матеріалознавчого суспільства (МRS). У даний час професор Ю. Гогоці очолює групу вчених, які займаються дослідженням наноструктурного вуглецю і кераміки. Він вивчає ефективні сучасні джерела енергії - суперконденсатори, і застосування наноматеріалів для енергетики, очищення води та медицини. Професор Юрій Гогоці та його колеги відкрили нові двовимірні матеріали - Максени (англ. MXenes). За свої роботи він отримав численні міжнародні премії, був обраний почесним членом кількох наукових товариств і членом Всесвітньої академії кераміки. Йому також присвоєно звання почесного доктора наук Тулузького університету - одного з найстаріших у Франції, і професора кількох університетів в Японії і Китаї. Професор Ю. Гогоці є співавтором двох книг, редактором 14 книг, власником понад 50 європейських і американських патентів та автором/співавтором більше 500 статей в рецензованих журналах. У тому числі понад 30 публікацій в Nature і Science. Його індекс Хірша на даний момент досягнув 106 (Google Scholar)/91 (Web науки).
Контактна інформація:
Department of Materials Science and Engineering, and A. J. Drexel Nanomaterials Institute, Drexel University, Philadelphia, PA 19104, USA
http://nano.materials.drexel.edu
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
25 травня студенти Інженерно-фізичного факультету та ін. прослухали лекцію від представників корпорації «HITACHI High-Technologies Corporation» Томомі Окада та Ацуші Хама. Було проведено презентацію електронного мікроскопу «Hitachi Tabletop Electron Microscope TM3030» та два цікавих практикуми з його використання.
Безболісні голки для ін’єкцій є прикладом створення, виробництва та ефективного застосування сучасних нанотехнологій, комп’ютерного дизайну матеріалів та технічних систем[1].
Архітектурно-будівельна біоніка вивчає закони формування і структуроутворення живих шуб, займається аналізом конструктивних систем живих організмів за принципом економії матеріалу, енергії і забезпечення надійності. Нейробіоніка вивчає роботу мозку, досліджує механізми пам'яті. Інтенсивно вивчаються органи чуття тварин, внутрішні механізми реакції на навколишнє середовище і у тварин, і у рослин. Яскравий приклад шубної архітектурної біоніки - повна аналогія будови стебел злаків і сучасних висотних споруд. Стебла злакових рослин здатні витримувати великі навантаження і при цьому не ламатися під вагою суцвіть. Якщо вітер пригинає їх до землі, вони швидко відновлюють вертикальне положення. Їх будова схожа з конструкцією сучасних висотних фабричних труб - одним з останніх досягнень інженерної думки. Обидві конструкції всередині порожнисті. Склеренхімні тяжі стебла рослини відіграють роль поздовжньої арматури. Міжвузля (вузли) стебел - кільця жорсткості. Уздовж стін стебла знаходяться овальні вертикальні порожнечі. Стінки труби мають таке ж конструктивне рішення. Роль спіральної арматури, розміщеної біля зовнішньої сторони труби в стеблі злакових рослин, виконує тонка шкірка. Однак до свого конструктивного рішення інженери прийшли самостійно, не «заглядаючи» в природу. Ідентичність будови була виявлена пізніше. Біоніка підтверджує, що багато людських винаходів мають аналоги в живій природі, наприклад, застібки «блискавка» та «липучки» були зроблені на основі будови пера птиці. Борідки пера різних порядків, оснащені гачками, забезпечують надійне зчеплення [2].
